Фото: ПЦУ
У Православній Церкві України пояснили чи можна жінками і дівчатам заходити в храм у брюках.
“Немає в нашій Церкві такої заборони. Та й в інших Православних Церквах світу (окрім МП, очевидно) подібних правил, які би забороняли зараз жіноцтву в брюках приходити до храмів, не існує. Для наших священнослужителів важливим є не те, в якому одязі людина приходить до храму, а головне – з якими бажаннями та духовними потребами”, – йдеться у роз’ясненні на Фейсбук-сторінці ПЦУ.
Найчастіше в контексті такої “заборони” посилаються на рядки зі Старого Завіту: “На жінці не повинно бути чоловічого одягу, і чоловік не повинен вдягатися в жіноче вбрання, бо мерзенний перед Господом Богом твоїм усякий, що робить це” (Втор. 22: 5).
Але чи про жіночі брюки йшлося у тих рядках? В часи, коли писалися правила Старого Завіту, люди одягалися зовсім не так, як нині. І жінки, і чоловіки тоді носили схожий одяг: нижню сорочку, яку підперезували поясом, а зверху – туніку (плащ, накидку). У Біблійній енциклопедії Брокгауза зазначається: «Жіночий одяг був схожий на чоловічий, але все ж мав деякі відмінності… Одяг жінок був довший і ширший від чоловічого, і, ймовірно, виготовлявся з більш тонких тканин; верхній одяг мав рукави до зап’ясть. Жінки також носили пояси та плащі».
“Як бачимо, різниця в одязі не була принциповою, що спрямовує нас до висновку, що в згаданих рядках книги Второзаконня мова йшла про іншу, скоріше, внутрішню відмінність чоловічого/жіночого, і точно не про штани. Йшлося про заборону чоловікові вдавати з себе жінку, а жінці – чоловіка, відкидаючи Богом встановлену природну відмінність двох статей”, – пояснюють в ПЦУ.
У Православній Церкві України закликають не витрачати час на непотрібні суперечки і заборони, не судити інших людей за зовнішністю – особливо зараз, під час війни і великих втрат.
“Двері нашої Церкви завжди відкриті для всіх – і чоловіків, і жінок. І чи будуть то жінки з покритою чи непокритою головою, одягнені в спідницю чи в штани, в будь-який день календаря – наші храми завжди відкриті для вас, аби стати місцем молитви та єднання з Господом”, – запевняють священники.
