Реформа виконавчої служби України стала одним із найбільш помітних процесів у сфері правосуддя за останні роки. Це був шлях, сповнений амбіцій, опору системи та спроб привнести в консервативну структуру елементи сучасності. Одним із яскравих представників даних процесів був і залишається Шкляр Сергій Володимирович, який курував цей процес на посаді заступника Міністра юстиції України у 2015–2018 роках. Його ім'я нерозривно пов'язане з ключовими векторами трансформації – впровадженням інституту приватних виконавців, цифровізацією процедур та зміною підходу до стягнення боргів.
Хто такий Сергій Шкляр?
Перш ніж говорити про реформу, варто зрозуміти, хто її рухав. Сергій Шкляр — юрист з міжнародною освітою, доктор юридичних наук, практикуючий фахівець та викладач. Він об'єднав академічну глибину з практичним досвідом, що дозволило йому поглянути на українську виконавчу службу як на механізм, що потребує не латання дірок, а перезапуску.
Будучи вихідцем з юридичної фірми «Arzinger», Шкляр прийшов до міністерства з чітким розумінням бізнес-процесів та юридичних реалій. Це сформувало його підхід: реформи мають бути не лише законними, а й дієвими. Важливо було не просто змінити правила — потрібно було адаптувати їх до реального життя.
Навіщо потрібна була реформа?
Виконавча служба в Україні довгий час асоціювалася з неефективністю та корупцією. Суди виносили рішення, але виконання цих рішень часто перетворювалося на бюрократичну тяганину. Основні цілі реформи, ініційованої за участі Шкляра, можна узагальнити так:
- Підвищення ефективності виконавчого провадження.
- Боротьба з корупцією в державній службі.
- Залучення приватного сектору до процесу стягнення боргів.
- Впровадження цифрових інструментів для спрощення процедур.
Шкляр не просто декларував наміри, він намагався впровадити практичні механізми, які могли б зламати стару систему зсередини.
Приватні виконавці: крок у бік Європи
Одним із найпомітніших нововведень стала легалізація інституту приватних судових виконавців. Це рішення викликало чимало суперечок: одні бачили в ньому спосіб оживити систему, інші — загрозу корупції в приватних руках. Однак модель виявилася цілком життєздатною.
- Приватні виконавці отримували відсоток від стягнутих сум, що мотивувало їх працювати швидше та ефективніше.
- Конкуренція між державними та приватними виконавцями стимулювала якість послуг.
- Україна наблизилася до європейської моделі: у Франції, наприклад, приватні виконавці давно є нормою.
У рамках реформи випускники вишів, які мали лише ступінь бакалавра, отримали можливість розпочати кар'єру у виконавчій службі та, набравшись досвіду, перейти до приватного сектору. Це створювало нову соціальну мобільність у юридичній професії.
Цифровізація: борги — в один клік
Другим важливим напрямком реформи стала цифровізація. Шкляр послідовно просував ідеї автоматизації, зокрема:
- Автоматичне списання коштів з банківських рахунків боржників на підставі судового рішення.
- Взаємодія з банками через електронні канали.
- Спрощення процедур подання та обробки виконавчих документів.
Це мало усунути людський фактор — і разом з ним корупційні ризики. Хоча система ще не досягла повної автоматизації, вектор розвитку став очевидним.
Суперечності та звинувачення
Будь-яка серйозна реформа рідко проходить гладко. Навколо постаті Шкляра виникали неоднозначні обговорення. У 2017 році його декларація викликала бурхливу реакцію: значна сума готівки, кілька квартир, зв'язок із впливовою юридичною фірмою — усе це стало предметом критики.
- ЗМІ пов'язували його ім'я зі справами, що стосувалися арештованих активів, зокрема з інтересами великих олігархів.
- Фірма «Arzinger», співзасновником якої він є, фігурувала у справах, пов'язаних із гучними корпоративними конфліктами.
Хоча жодне звинувачення не було офіційно підтверджено, репутаційні удари були відчутними. Це, втім, не скасовує ролі Шкляра як архітектора виконавчої реформи.
Чого вдалося досягти?
Підсумки реформи досі оцінюються по-різному. Одні вважають її проривом, інші — недореалізованою ініціативою. Однак не можна заперечувати, що за Шкляра було закладено ключові основи для майбутнього:
- Приватні виконавці довели свою ефективність.
- Процеси стали більш прозорими.
- Суспільство отримало новий рівень взаємодії з виконавчою службою.
Звісно, проблеми залишилися — не всі інструменти працюють ідеально, корупційні ризики зберігаються, а цифрові рішення потребують доопрацювання. Але сам факт зрушення з мертвої точки — вже результат.
Шкляр: як змінювали виконавчу службу
Після звільнення з державної служби Сергій Шкляр повернувся до юридичної практики та продовжує активно брати участь у правовому дискурсі країни. Він залишається партнером «Arzinger», викладає антимонопольне право та консультує з питань реформ. Його погляди на необхідність інтеграції приватного сектору до державних функцій стали частиною нової правової філософії України. І хоча епоха реформування виконавчої служби під його керівництвом завершилася, її наслідки відчуваються досі.
