Володимир Огризко

ПАРЄ відмовилася міняти санкційні правила для Росії. Рішення це дуже важливе, але це далеко не повна перемога, і не означає, що ми повинні припинити активну роботу. На це є дві прості причини. 

По-перше, прийняття рішення формально відкладене – його перенесено на наступну сесію (а вона не за горами — в січні). Тобто, це не означає, що тему закрито. От, якби ця резолюція не набрала необхідної кількості голосів, можна було би сказати, що на даному етапі ситуація є справді для України вельми позитивною. Поки що відбувся лише перший крок в цьому напрямку.

Чому я не є прихильником ейфорії перемоги? — З тієї простої причини, що, на превеликий жаль, багато постійних представників країн Ради Європи висловилися за прощення Росії. Тобто офіційна позиція МЗС цих країн свідчить, що вони готові піти на порушення засадничих речей Ради Європи лише задля того, щоб не створювати проблем для Росії. І це погано. Це означає, що ми не донесли представникам керівництва цих країн, щонайменше, керівникам МЗС в цих країнах, що насправді відбувається. 

Чому я не є прихильником ейфорії перемоги? — З тієї простої причини, що, на превеликий жаль, багато постійних представників країн Ради Європи висловилися за прощення Росії

Мені здається, що ця робота повинна бути продовжена й дуже серйозно посилена. Ми повинні проаналізувати позиції країн, які висловилися за прощення Росії. І дуже активно з ними працювати, щоб пояснити, що така позиція є не нормальною. Вона підриває засади самої Ради Європи.

По-друге, чому я не бачу великої ейфорії — серед депутатських груп є такі, які дуже легко погодяться на те, щоб Росію без виконання будь-яких вимог повернути назад. Значить, і тут у нас є ще велике поле для роботи. Адже якщо ліві групи в Європарламенті спокійно говорять про те, що «ми готові за це голосувати», значить ми, так само, не пояснили цим депутатам, чому це протиприродно. 

Баланс сил там доволі хиткий. На мою думку, дуже добре, що це зараз відбулося. Дуже добре, що зараз ця ініціатива, фактично, заблокована. Дуже добре, що в Раді Європи почалася дискусія про те, що Росію треба покарати вигнанням з цієї організації (це справді, великий поворот в позиціях депутатів, і про це не говорили раніше). Те, що тепер про це говорять – це теж плюс. Втім, казати, що ми на білому коні в’їжджаємо в Раду Європи, я б не став. 

На позиції деяких депутатів чи політиків впливають дуже масштабні економічні проекти, які передбачають отримання не менш масштабних прибутків (а це завжди дилема між мораллю і бізнесом – на це не можна не зважати). 

Дуже добре, що в Раді Європи почалася дискусія про те, що Росію треба покарати вигнанням з цієї організації (це справді, великий поворот в позиціях депутатів, і про це не говорили раніше)

Безумовно, є велика група «корисних ідіотів» в усіх країнах Заходу, які або прямо сидять на фінансовій голці Кремля, або, через свій ідіотизм підтримують Кремль, бо люблять загадкову Росію… І на це теж не можна не зважати. 

Плюс, не завжди позитивні новини з України використовуються для того, щоб сказати, мовляв, от, ми допомагаємо, а допомога не настільки ефективна, як ми хочемо… 

Все це в комбінації, на жаль, дає приводи деяким європейським політикам казати: «Добре, Росію ми вже покарали, далі це продовжувати не потрібно». Це поганий тренд, такого допускати не можна. Тому я й кажу, що наша серйозна робота має продовжуватися. 

Володимир Огризко, дипломат, керівник Центру дослідження Росії, екс-міністр закордонних справ України

Источник: УНИАН