З 1 січня до 30 вересня 2024 року міністерство підготувало 1297 листів з дозволами.
Фото: dpsu.gov.ua
З початку повномасштабної війни юнаки в Україні не мали можливості виїжджати за кордон для участі в міжнародних навчальних програмах. Однак із 2024 року ця ситуація змінилася. Студенти-чоловіки тепер можуть виїжджати на навчання до закордонних закладів вищої освіти. Про це в інтерв’ю для ZN.UA розповів заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький.
Студентам-юнакам дозволили виїжджати за кордон для навчання з 2024 року
У розмові з редакторкою Оксаною Онищенко представник міністерства наголосив, що викладачі українських закладів вищої освіти можуть виїжджати за кордон на програми підвищення кваліфікації та конференції.
“Для виїзду військовозобов’язаних науково-педагогічних працівників потрібен лист МОН до Державної прикордонної служби з проханням розглянути можливість перетинання кордону. З 1 січня до 30 вересня 2024 року міністерство підготувало 1297 таких листів. За цей період вчасно не повернувся з-за кордону аж один науково-педагогічний працівник”, — повідомив Винницький.
За його словами, українські ЗВО з 1 січня до 1 квітня 2024 року направили 561 студента за кордон для участі в програмах академічної мобільності, з-за кордону повернулися всі без винятку чоловіки-студенти. Він назвав це дуже хорошою статистикою.
Щоправда, йдеться не про усіх студентів чоловічої статі. Нагадаємо, 2 квітня уряд ухвалив постанову “Про внесення зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України”, згідно з якими студенти-чоловіки зможуть перетинати кордон під час воєнного стану за умови, якщо вони: віком від 18 до 22 років, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації; навчаються на денній формі в закладах вищої освіти України державної або комунальної форм власності й здобувають ступінь вищої освіти бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування); є учасниками освітньої академічної мобільності; їдуть на навчання в іноземні заклади освіти строком на один семестр, писав “Укрінформ”.
Для перетину кордону для навчання на програмах академічної мобільності студенти повинні мати:
- Довідку від українського вишу щодо направлення учасника програми для навчання в іноземному закладі освіти.
- Відсутність за результатами двох останніх семестрів (півріччя) негативних оцінок і фактів перескладання заліків та іспитів.
- Підтвердження рівня знання мови викладання в іноземному закладі освіти.
- Копію договору про академічну мобільність, засвідчену закладом освіти України.
- Е-квиток студента, перевірений засобами порталу “Дія”.
- Військово-облікові документи з відповідними позначками районного, міського ТЦК та соціальної підтримки.
Цього року в Україні значно знизилася кількість чоловіків віком від 25 років, які вирішили вступити до вищого навчального закладу (у 2023 році – 56 182 особи, а у 2024 році – 25 056 осіб). Це пов’язано із тим, що тепер відстрочка від служби в армії не надається особам, які здобувають вищу освіту не за послідовністю, а вступають знову на вже отриманий рівень. Наприклад, якщо бакалавр вступає на освітній ступінь бакалавр. Відстрочка від мобілізації надається лише у тому випадку, якщо бакалавр вступає на освітній ступінь магістр.
Україна на третину скоротить кількість університетів
До 2030 року кількість університетів в Україні має скоротитися зі 151 до приблизно 100, шляхом їх об’єднання та перекваліфікації. А нові виші мають відповідати вимогам ЄС та надавати освіту на європейському рівні.
Про це Михайло Винницький розповів виданню кілька днів тому. Зазначається, що наразі в Україні є певна кількість приватних університетів, проте з них лише одиниці надають справді якісну освіту.
“Модернізації мережі закладів освіти — кого до кого приєднувати в процесі укрупнення, — то серед інших критеріїв враховуватимемо відсоток контингенту, який отримує державну фінансову підтримку для здобуття вищої освіти. Бо що вищий цей відсоток, то привабливішим є заклад для здібного вступника”, — каже Винницький.
За його словами, наразі в Україні 151 університет державної форми власності, з яких 121 — підпорядковуються Міносвіти, а решта — іншим міністерствам. До того ж є певна кількість коледжів та наукових установ для аспірантів.
“Ще в нас є близько 90 приватних університетів, і серед них особливо помітне розшарування: є дуже велика відмінність між топовими приватними університетами (їх на всю країну — п’ять-шість) і рештою. Топові дають якісну освіту й приваблюють сильних абітурієнтів, до решти вступають переважно ті, хто не може пройти вступний конкурс до державних закладів, і є сумніви в тому, чи такі студенти взагалі мали б здобувати вищу освіту”, — пояснив чиновник.
Підписуйтесь на сторінку “Експресу” у Facebook
