Фото: Закарпатська ОВА
Міжнародний рушник єднання “Цвіт вишиванки” прибув до Закарпаття. Тепер місцеві майстрині вишиватимуть на ньому орнамент, характерний саме для нашого регіону.
Директор департаменту культури Закарпатської ОВА, заслужений артист України Євген Тищук під час презентації відзначив актуальність проєкту, адже просто зараз ворог намагається знищити українське мистецтво та культуру, які мають тисячолітню історію.
“Саме вишивка – це є генетичний код нашої культури, нашої нації, тому презентація цього коду на весь світ є дуже прекрасним задумом”, – прокоментував Євген Тищук.
Проєкт “Цвіт вишиванки” започаткували ще у 2013 році в межах чергового однойменного фестивалю в Тернопільській області. Загалом це була спільна ініціатива керівництва Всесвітньої української координаційної ради, благодійного фонду “Цвіт вишиванки” та Ліги підприємців “Українська справа”.
“Підхід до цього проєкту дуже глибинний, тому що будь-який узор не може лягти на це полотно. Науковці, люди, які безпосередньо займаються народними художніми промислами, глибинно вивчають сакральність вишивки того чи того регіону і визначають, який саме узор має бути виконаний”, – розповіла директорка департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА Світлана Байталюк.
З моменту запуску проєкту рушник єднання вже побував у 13 областях України, у Києві, АР Крим та в 9 країнах світу, де є найбільші діаспори українців. За кордоном орнаменти обирають з особистих колекцій відомих історичних постатей, які тривалий час перебували або народилися в тій країні. Зокрема, Німеччина повторила узор з вишиванки Ярослава Стецька, Італія – Йосипа Сліпого, Австрія відобразила один з орнаментів з великої колекції вишиванок нащадка династії Габсбургів, послідовника січових стрільців Василя Вишиваного.
“Рушник єднання вишивають на полотні довжиною 12,5 м, його висота – 65 см, також зазначають назву області чи країни. Окремо організатори записують символіку орнаменту й інформацію про майстринь, щоб згодом видати українсько-англійський журнал про історію рушника єднання, узори та людей, які долучилися до його створення. Також планують випустити фільм про мандрівку рушника Україною і за кордоном”, – поділився директор Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини, голова благодійного фонду “Цвіт вишиванки” Євген Філь.
Естафету вишивання Закарпаття переймає від Буковини.
Директор Буковинського центру культури і мистецтва, голова Чернівецького обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений діяч мистецтв України Чернівці Микола Шкрібляк розповів, що в орнаменті їхнього регіону намагалися відобразити всю колористику й багатокультурні глибокозмістовні елементи, які б його відображали. Таке завдання зараз і перед мультинаціональним Закарпаттям.
Своєю чергою голова громадської організації “Ліга підприємців „Українська справа” Михайло Ратушняк розповів, що їхня команда постійно підтримувала фестиваль “Цвіт вишиванки”, згодом радо вирішила підтримати втілення цього масштабного міжнародного проєкту, зокрема і його фінансову складову.
За словами Михайла Ратушняка, рушник несподівано став символом боротьби, єднання, яке нам потрібно завжди, та сьогодні – як ніколи, єднання не тільки українців між собою, а й зі всіма цивілізованими країнами, тому що ми спільно маємо побороти одвічного ворога й відновити міжнародне право і світовий порядок.
